Як пояснити дитині слово "не можна"?

Всі матусі хочуть, щоб їх дитина росла слухняною дитиною, тому багато з них читають спеціальну літературу, дивляться передачі на відповідну тематику, або шукає інформацію, що цікавить їх в інтернеті.

Але діти наполегливо стоять на своєму, повністю ігноруючи слово «не можна». Як же зробити так, щоб вони дотримувалися позитивного виховання?

Дуже часто на вулиці можна почути такі фрази молодих мам, що відносяться до дітей, як «не можна сюди лізти, можеш впасти» або «не чіпай цю брудну собаку, вона може вкусити» і т. п. При цьому в приклад завжди наводяться діти сусідів, родичів і подруг, які нібито слухаються своїх батьків і зовсім не приносять їм неприємності.
Але діти - це маленькі дослідники, яким все цікаво, і словом «не можна» ми геть відбиваємо у нього охоту до вивчення навколишнього світу. Тим не менш, виключати це слово теж не можна. Уявіть собі таку ситуацію, коли вам прийшла в голову думка купити електрошокер, адже він для дітей дуже небезпечний. Ви переглянули всі оголошення типу «куплю електрошокер в СПб» і, нарешті, вибрали те, що вам потрібно. Не потрібно акцентувати увагу дітей на цьому приладі і вимовляє заповітне слово «не можна», або використовувати частку «не». Краще зробити так: якщо дитина раптом наближається до цього предмету, зупиніть його словами «Стоп! Це небезпечно!». Ось побачите, малюк відразу зупиниться. Саме такою заміною ви забезпечите вашу дитину. Правда, вимовляти ці слова необхідно зі всією властивою вам суворістю.

Також найкраще в цій ситуації пояснити маляті свою позицію щодо предмета, до якого не можна наближатися. І робити це потрібно тільки в тому випадку, якщо він знаходиться в повному спокої, у збудженому стані він не здатний адекватно реагувати на ваші доводи.

Схожі роботи:
Як правильно вибрати трикотаж для хлопчика? - Щоб зрозуміти, про що піде мова далі давайте визначимо таке поняття, як трикотаж. Під трикотажем передбачають різні вироби з матеріалу, який називається текстиль.

Нічний пейзаж. Об'ємна картина своїми руками - Спробуйте створити зі своєю дитиною картину, яку можна не тільки розглядати, але і чіпати. Ця техніка дозволяє створювати справжні шедеври, не маючи особливих здібностей до малювання.